Розрив сітківки – це серйозне пошкодження внутрішньої оболонки ока, коли на ній утворюються патологічні отвори або розриви. Цей процес часто пов’язаний зі старінням організму або фізичними травмами, під час яких гелеподібне склоподібне тіло, що заповнює до 80% об’єму очного яблука, втрачає свою щільність. Такий стан називається синерезис. Коли склоподібне тіло починає відокремлюватися, воно може порвати сітківку, внаслідок чого рідина просочується під оболонку і стає також причиною її відшарування. Без своєчасного лікування це захворювання може прогресувати до повної сліпоти.
Розрив сітківки: причини та симптоми
Не завжди людина в змозі самостійно відчути початкові етапи цього захворювання. Особливо підступні так звані “німі” розриви, що виникають у периферичних частинах сітківки. Їхня небезпека полягає в тому, що вони частіше розвиваються непомітно для людини, не впливаючи на якість зору доти, доки не відбудеться відшарування сітківки, що значно погіршує поточний стан і ускладнює лікування.
А ось розриви, що відбуваються в центральній частині сітківки, відразу дають про себе знати різким погіршенням зору, коли в центрі поля зору з’являється темна пляма. Також плаваючі точки або спалахи світла – це симптоми, які можуть вказувати на розвиток патології, тому за перших подібних відчуттів важливо звернутися на огляд до офтальмолога.
До чинників, здатних спровокувати захворювання, належать не тільки вікові зміни, а й низка інших станів:
високий ступінь міопії (короткозорості);
як вторинний прояв унаслідок бактеріального, вірусного захворювання, а також хвороб серцево-судинної, нервової, ендокринної систем;
надмірні фізичні навантаження, включно з неправильними пологами.
У разі розриву сітківки лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб мінімізувати ризик серйозних ускладнень, таких як відшарування сітківки та повна сліпота.
Діагностика розриву сітківки в GlazGo в Білій Церкві
Початком діагностичного процесу слугує підготовка пацієнта, яку проводять за допомогою медикаментозного розширення зіниці, що дає змогу окулістам детально оглянути очне дно, а також центральні та периферичні відділи сітківки. Під час діагностики лікарі нашого офтальмологічного центру використовують такі методи:
- біомікроскопія;
- дослідження за допомогою лінзи Гольдмана;
- ретроградна офтальмоскопія.
Ці методи дають змогу окулістам офтальмологічного центру GlazGo не тільки виявити сам розрив оболонки, а й визначити його класифікацію згідно з локалізацією і ступенем ураження. Якщо знадобляться додаткові відомості про поточний стан пацієнта, офтальмологи можуть вдатися до візометрії для оцінки гостроти зору, УЗД у сірошкальному кольорі для вивчення структури органа зору, до з’ясування полів зору і проведення ОКТ.
Індивідуальний підхід офтальмологів нашого центру до кожного пацієнта забезпечує точність у виборі методів лікування розриву сітківки і стратегії подальшого ведення пацієнта.
1
Комплексна діагностика
2
Визначення діагнозу
3
Залежно від діагнозу – профілактика чи операція
4
Профілактика краплями або операція в клініці
5
Спостереження у лікаря офтальмолога
Види патології залежно від ступеня ураження сітківки та локалізації дефекту
Існує загальна лікарська практика, за якої офтальмолог заздалегідь розуміє, що залежно від поточного стану здоров’я пацієнта, віку і наявності супутніх захворювань, деякі ділянки сітківки схильні до більшого ризику розриву. Вона допомагає фахівцям концентрувати максимальну увагу на потенційно небезпечних зонах і вчасно діагностувати ознаки майбутніх або тих, що вже відбулися, уражень. Так, певні види розривів асоціюються з конкретними сприятливими факторами:
Макулярні – це ураження центральної зони сітківки, найчастіше трапляються в людей старшого віку та в пацієнтів із високим ступенем короткозорості. Також можуть бути діагностовані після очних травм.
Периферичні – хвороба околичних ділянок, зазвичай відбуваються через стоншення сітківки і супроводжуються дистрофією тканин, що робить їх особливо небезпечними через складність раннього виявлення.
“Німі” розриви – їхня особливість полягає в безсимптомному перебігу. Першими ознаками можуть бути “спалахи” або “блискавки” перед очима, які часто залишаються непоміченими.
Ламелярний – це неповний розрив оболонки, найчастіше спричинений тракцією, коли тягучість вітреального (склоподібного) тіла призводить до його відшарування від сітківки.
Хірургічні методики лікування розриву сітківки ока
У ситуації, коли діагностується розрив сітківки, офтальмологічна практика не передбачає застосування консервативних (медикаментозних) методів лікування, оскільки вони не здатні усунути механічне пошкодження. Тому залежно від локалізації та серйозності пошкодження, офтальмологи вдаються до двох основних підходів.
Лазерне лікування розриву сітківки
Проводиться в разі периферичних розривів. Мета процедури лазерної коагуляції полягає в запобіганні збільшенню розриву і можливого відшарування оболонки. Лікування проводиться завдяки створенню “зварювального” ефекту навколо пошкодженої ділянки, що запобігає подальшому розвитку ушкодження та ризику розвитку ретинального відшарування.
Операція в разі розриву сітківки ока
Така процедура називається вітректомія, рекомендується в складніших випадках, особливо в разі макулярних розривів, де пошкодження розташоване в центральній ділянці оболонки. Під час такого втручання пошкоджену ділянку оболонки фіксують із відновленням її анатомічного положення та функцій.
Чи завжди потрібна операція в разі розриву сітківки ока?
Вітректомія, а саме хірургічне втручання з тампонадою ділянки склоподібного тіла, стає необхідним у ситуаціях, у яких лазерна коагуляція виявляється недостатньо ефективною або технічно неможливою (наприклад, через внутрішньоочний крововилив).