тонометрія

Внутрішньоочний тиск (ВОТ, офтальмотонус) – це вплив внутрішньоочної рідини на стінки органу. Його величина визначається ступенем пружності оболонок очного яблука і обсягом його вмісту. Так як ригідність оболонок є стабільним параметром, будь-яке порушення офтальмотонуса завжди пов’язане з рідинними змінами.

Систематичний вимір ВОТ показано всім людям, старше 40 років. Даний метод доступний, інформативний і абсолютно безпечний. Він дозволяє виявити ранні ознаки захворювання до початку явного симптоматичного періоду.

Перевірити зір швидко, якісно і недорого в місті Вишневе можна в клініці «Glazgo». Вартість послуги доступна. Записатися на прийом до офтальмолога можна в будь-який зручний час.

Очний тиск: норма

У кожної людини показник внутрішньоочного тиску відносно постійний. Незначні коливання, не більше 5 мм рт. ст. можливі протягом доби. Як правило, в ранкові години рівень буде максимальним, поступово знижуючись до вечора. Вночі спостерігаються мінімальні значення.

Внутрішньоочний тиск у різних людей варіює від 9 до 21 мм рт. ст. Тонометріческий тиск має більш високі показники, оскільки враховує пружність очних оболонок. Норма при вимірюванні тонометром Маклакова знаходиться в межах від 17 до 26 мм рт. ст.

Лікування катаракти
Діагностика зору
Невідкладна допомога

Очний тиск: симптоми

Симптоматика буде залежати від того, яке саме захворювання призвело до зміни очного тонусу і від його стадії. При вродженій глаукомі, хвороба заявляє про себе до 3 років. Вікова патологія починає розвиватися частіше після 35-40 років, поступово прогресуючи та приводячи до виражених порушень, аж до сліпоти.

Повишений очний тиск

Високі показники параметра бувають при таких станах:

  1. глаукома:

  • вроджена і вікова;

  • первинна (самостійна патологія) і вторинна (наслідок інших захворювань, наприклад пухлини);

  • відкритокутова і закритокутова;

  1. Офтальмогіпертензія – група станів, коли високий очний тонус не призводить до загибелі зорового нерва. Вона може виникати при офтальмологічній або системної патології, або бути індивідуальною особливістю організму.

Як правило, відкритокутова глаукома довгі роки ніяк себе не проявляє. Офтальмотонус зростає при споживанні великої кількості рідини, при фізичному або емоційному перенапруженні, потім повертаючись в норму. Протилежна картина спостерігається при закритокутовій типі хвороби. При цій патології симптоми з’являються рано. Вони знаходять своє вираження у вигляді нападів, що дуже турбує пацієнтів.

Гострий приступ глаукоми є наслідком повного блокування відтоку водянистої вологи. Він супроводжується інтенсивним болем в тій половині голови, де знаходиться ураження очей. Цефалгия нерідко поєднується з нудотою, блювотою та уповільненням пульсу.

Больові імпульси можуть віддавати в область серця або живіт, нагадуючи серцево-судинні або абдомінальні захворювання. Часто хвора людина в ході нападу не помічає, що враження очей гірше бачить і при погляді на яскраве світло проступають райдужні кола.

Згодом проблеми із зором стають більш очевидними. Хворий гірше адаптуються до темряви, частіше з’являються різні перешкоди перед очима і відчуття дискомфорту в очницях.

Знижений очний тиск

Гіпотонія діагностується при ряді хвороб самого очі (відшарування сітківки, запалення райдужної оболонки, травми та т.п.) або організму в цілому.

Зниження офтальмотонуса викликають :

  • падіння внутрішньочерепного тиску;

  • колаптоїдний стан;

  • коми;

  • загальне зневоднення організму.

Симптоми гіпотонії поєднуються з іншими проявами конкретної хвороби.

Очний тиск: ознаки

ВОТ (внутрішньоочний тиск)

Часто зрозуміти, що є відхилення, вдається тільки при вимірюванні тонометром. На прийомі у окуліста, в комплексі діагностичних заходів, доктор визначає показник ВОТ і робить висновок.

При вираженій внутрішньоочної гіпертонії побачити зміни можна і «неозброєним оком». У пацієнта спостерігається гідрофтальм (водянка), при якій око збільшується і випирає з очниці. Крайній ступінь водянки – це буфтальм (бичаче око).

Очний тиск: лікування

Комплекс лікувальних заходів підбирається індивідуально, з урахуванням причин та стадії процесу.

На початкових етапах, лікарі рекомендують прості методи:

  1. дотримуватися раціональну дієту і лікувальний режим, виключивши будь-які навантаження на очі, а також фізичне й емоційне напруження, скоротивши щоденний об’єм споживаної рідини до 1,5 літрів;

  2. тренувати орган зору;

  3. не дивитися в темряві;

  4. використовувати захисні окуляри та зволожуючі краплі.

Медикаментозне лікування хронічної глаукоми базується на наступних групах препаратів:

  1. м-холіноміметики;

  2. бета-блокатори;

  3. простагландини;

  4. інгібітори карбоангідрази.

Якщо консервативні методи не приносять результату або гострий напад не виходить купірувати за 24 години, вдаються до хірургічного лікування.