Серед порушень зорових функцій, одним з найнебезпечніших захворювань очей є амбліопія. Воно зустрічається у 2% населення планети як в дитячому, так і в дорослому віці. Якщо вчасно його не виявити, наслідки можуть бути невиправними, аж до повної втрати візуального сприйняття.
Амбліопія це порушення бінокулярної функції зорового апарату без структурних змін очного дна. При цій дисфункції відбувається зниження гостроти зору, внаслідок нерівноцінної роботи обох очей – один з них повністю або частково не залучається до процесу візуального сприйняття.
Суть змін також відображає інша назва захворювання “ефект ледачого ока”. У пацієнтів з цією проблемою зоровий центр отримує від очей зображення різної якості. При цьому головний мозок зазнає труднощів, отримуючи два різних малюнка, він не може зіставити їх в одне ціле. Тому з часом мозок починає “ігнорувати” зображення поганої якості, а зоровий орган, який їх посилає, перестає розвиватися. Таким чином розвивається хвороба ледачого ока.
Якщо одне око перестає брати участь у відправленні візуальних сигналів, порушується бінокулярність. Друге око стає “провідним”, оскільки приймає все навантаження на себе і перенапружується. При такому захворюванні людина не може побачити тривимірний малюнок, оцінити послідовність розташування предметів і їх обсяг, а також глибину побаченого зображення.
Синдром ледачого ока може з’явитися навіть при відсутності захворювань структур зорового дна. Серед різних факторів виникнення цього синдрому, можна виділити головні:
Пацієнтам, які знають про наявність у них патологій рефракції, слід пам’ятати, що тривала відсутність корекції також може вплинути на виникнення даного синдрому. Обов’язково потрібно носити окуляри для лікування амбліопії або контактні лінзи, щоб мозок не забував що значить отримувати “якісну картинку” від зорового аналізатора.
На перших етапах розвитку стан ледачого ока не приносить хворому дискомфорту, тому більшість не здогадується про його наявність. Часто амбліопію обох очей або ока діагностують випадково, при проходженні людиною планового огляду у окуліста.
Офтальмологи при діагностиці відзначають у хворих такі симптоми:
Іноді пацієнти звертаються до окуліста, коли розуміють, що одне з очей бачить набагато гірше або зовсім не бачить. Оскільки самостійно запідозрити розвиток амбліопії на початкових етапах неможливо, щоб її попередити, рекомендовано щорічно проходити діагностичне обстеження зору.
Залежно від змін, амбліопія може бути функціональною і органічної. Перша впливає виключно на бінокулярну функцію зору, друга – характеризується зміною структур зорового апарату.
Залежно від рівня зниження зору, виділяють три ступені хвороби:
Якщо встановити хворобу на першому чи другому ступенях, до повного придушення функцій зору і змін структур очного дна, її легко вилікувати.
Офтальмолог визначається з лікуванням після встановлення причин виникнення захворювання. Серед методів можна виділити кілька головних напрямків:
Способи лікування часто поєднують для досягнення кращого терапевтичного ефекту. Головне пам’ятати, що будова зорового апарату у кожної людини відрізняється, тому хвороба може протікати по-різному. Краще звернутися в офтальмологічну клініку, щоб лікар призначив лікування індивідуально.