Катаракта: причини, симптоми, види та лікування

Катаракта — це помутніння кришталика ока, через яке світло гірше проходить до сітківки. У нормі кришталик прозорий і працює як природна лінза: заломлює світлові промені та допомагає фокусувати зображення. Коли його структура мутніє, зір поступово стає нечітким, тьмяним або “затуманеним”.

Найчастіше катаракта пов’язана з віковими змінами. Вона може розвиватися повільно протягом років і спочатку майже не заважати повсякденному життю. З часом людині стає важче читати, водити автомобіль у сутінках, працювати з дрібними деталями або добре бачити при яскравому освітленні.

Що таке катаракта?

Катаракта — це втрата прозорості кришталика. Через помутніння кришталик уже не може нормально пропускати та фокусувати світло, тому зображення на сітківці стає розмитим.

Захворювання може виникати на одному або обох очах. Якщо катаракта є двобічною, вона не завжди розвивається однаково. Одне око може бачити значно гірше, тоді як друге певний час компенсує порушення. Через це початок хвороби іноді залишається непоміченим.

Катаракта має прогресивний перебіг. Окуляри або контактні лінзи можуть тимчасово покращувати якість зору на ранніх етапах, але не усувають саме помутніння кришталика.

Чому виникає катаракта?

У більшості випадків катаракта розвивається через природні вікові зміни. З роками білки кришталика поступово змінюють свою структуру, через що він втрачає прозорість. Проте є фактори, які можуть прискорювати цей процес або сприяти появі катаракти в молодшому віці.

До факторів ризику розвитку катаракти належать:

• вік понад 40–50 років;
• цукровий діабет;
• тривалий прийом кортикостероїдів;
• травми ока;
• перенесені запальні захворювання очей;
• попередні операції на очах;
• надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• висока короткозорість;
• спадкова схильність;
• радіаційне або інше шкідливе професійне опромінення.

У дітей катаракта може бути вродженою. Вона іноді пов’язана з генетичними порушеннями, внутрішньоутробними інфекціями, метаболічними захворюваннями або впливом певних факторів під час вагітності. Вроджена катаракта потребує окремої оцінки дитячого офтальмолога, оскільки може впливати на формування зору.

Симптоми катаракти

Катаракта часто розвивається поступово. На ранніх стадіях людина може не мати виражених скарг або списувати зміни на втому очей, вік чи потребу в нових окулярах. У міру прогресування помутніння кришталика симптоми стають помітнішими.

Основні симптоми катаракти:

• затуманення або розмитість зору;
• відчуття, ніби людина дивиться крізь плівку або запітніле скло;
• погіршення зору в сутінках і вночі;
• підвищена чутливість до яскравого світла;
• ореоли або відблиски навколо джерел світла;
• тьмяне сприйняття кольорів;
• зниження контрастності зображення;
• часта потреба змінювати окуляри;
• двоїння в одному оці;
• складність під час читання, роботи з дрібними деталями або водіння.

Іноді при ядерній катаракті людина тимчасово помічає, що краще бачить зблизька без окулярів. Це називають “другим зором”. Такий ефект не означає одужання. Він пов’язаний зі зміною заломлювальної сили кришталика і зазвичай з часом зникає.

Чи видно катаракту зовні?

На ранніх стадіях катаракту зазвичай не видно без спеціального обладнання. Око може виглядати звичайно, хоча кришталик уже почав мутніти. У більш запущених випадках зіниця може здаватися сіруватою або білуватою, але чекати такого прояву не варто.

Зовнішні зміни не є надійним способом діагностики. Точний стан кришталика офтальмолог оцінює під час огляду на щілинній лампі та комплексної діагностики зору.

Види катаракти

Катаракту класифікують за причиною виникнення, локалізацією помутніння та ступенем зрілості. Такий поділ допомагає оцінити перебіг захворювання, прогноз і доцільність лікування.

Катаракта за причиною виникнення

Основні види катаракти за походженням:

• Вікова катаракта — найпоширеніша форма, пов’язана з природним старінням кришталика.
• Вроджена катаракта — виявляється в дитячому віці та може бути пов’язана зі спадковими, внутрішньоутробними або метаболічними факторами.
• Травматична катаракта — виникає після тупої або проникаючої травми ока.
• Променева катаракта — може розвиватися після впливу іонізуючого, ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання.
• Медикаментозна катаракта — іноді пов’язана з тривалим прийомом певних препаратів, зокрема кортикостероїдів.
• Вторинна катаракта при захворюваннях — може виникати на тлі діабету, запальних захворювань очей, глаукоми або інших станів.

Катаракта за локалізацією помутніння

Помутніння може розташовуватися в різних частинах кришталика. Від цього залежить характер скарг і швидкість погіршення зору.

За локалізацією виділяють такі форми:

• Ядерна катаракта — помутніння формується в центральній частині кришталика. Часто пов’язана з віковими змінами.
• Кортикальна катаракта — помутніння виникає в коркових шарах кришталика, часто у вигляді клиноподібних ділянок від периферії до центру.
• Задньокапсулярна катаракта — помутніння розташоване ближче до задньої капсули кришталика. Вона може швидше впливати на читання та зір при яскравому світлі.
• Повна катаракта — помутніння охоплює більшу частину або весь кришталик.

Стадії катаракти

За ступенем зрілості катаракта може проходити кілька стадій. У реальній практиці рішення щодо лікування залежить не тільки від “зрілості”, а й від того, наскільки помутніння заважає людині в повсякденному житті.

Основні стадії катаракти:

1. Початкова — помутніння невеликі, зір може залишатися відносно збереженим.
2. Незріла — помутніння прогресує, зір помітно погіршується.
3. Зріла — кришталик значно мутніє, гострота зору істотно знижується.
4. Перезріла — структура кришталика змінюється глибоко, підвищується ризик ускладнень.

Раніше операцію часто відкладали до “дозрівання” катаракти. Сучасний підхід інший: лікування розглядають тоді, коли катаракта починає суттєво впливати на якість життя, безпеку, роботу, читання або водіння.

Як діагностують катаракту?

Діагностика катаракти проводиться офтальмологом. Важливо не лише підтвердити помутніння кришталика, а й оцінити стан сітківки, зорового нерва, рогівки та внутрішньоочного тиску. Це потрібно, щоб зрозуміти, чи всі скарги пов’язані саме з катарактою.

Обстеження може включати:

• перевірку гостроти зору;
• рефрактометрію;
• огляд на щілинній лампі;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• огляд очного дна після розширення зіниці;
• ОКТ сітківки та зорового нерва за показаннями;
• ультразвукове дослідження ока, якщо огляд глибших структур обмежений;
• біометрію перед плануванням операції.

Якщо є супутні захворювання, наприклад глаукома, макулодистрофія або діабетична ретинопатія, прогноз після лікування катаракти може залежати не лише від стану кришталика.

Лікування катаракти

На сьогодні не існує очних крапель, таблеток або фізіотерапевтичних методів, які можуть повністю прибрати помутніння кришталика. На ранніх етапах іноді допомагають зміна окулярів, краща освітленість, захист від яскравого світла або контроль супутніх факторів, але це не зупиняє катаракту назавжди.

Єдиний метод, який усуває катаракту, — хірургічне видалення помутнілого кришталика із заміною на штучну інтраокулярну лінзу. Найчастіше операцію проводять методом факоемульсифікації. Під час втручання кришталик руйнують ультразвуком і видаляють, а на його місце встановлюють прозору штучну лінзу.

Операцію планують після діагностики, оцінки загального стану ока та підбору інтраокулярної лінзи. Тип лінзи залежить від анатомії ока, потреб пацієнта, супутніх захворювань і рекомендацій хірурга.

Що буде, якщо не лікувати катаракту?

Якщо катаракта прогресує, зір поступово погіршується. Людині стає важче читати, пересуватися в незнайомому просторі, розпізнавати обличчя, працювати з дрібними деталями та керувати автомобілем. Підвищується ризик падінь і травм, особливо у людей старшого віку.

При дуже запущеній катаракті кришталик може настільки помутніти, що людина бачить лише світло або великі контури. Також можуть виникати ускладнення, зокрема запалення або підвищення внутрішньоочного тиску. Тому не варто чекати, поки катаракта стане “перезрілою”.

Профілактика та спостереження

Повністю запобігти віковій катаракті неможливо, але можна зменшити вплив факторів, які пришвидшують помутніння кришталика, і вчасно виявити зміни.

Для профілактики та контролю катаракти варто:

• проходити регулярні огляди в офтальмолога після 40 років;
• контролювати рівень глюкози при цукровому діабеті;
• носити сонцезахисні окуляри з UV-захистом;
• відмовитися від куріння;
• не зловживати алкоголем;
• узгоджувати тривалий прийом кортикостероїдів із лікарем;
• захищати очі під час роботи, де є ризик травм або випромінювання;
• звертатися до офтальмолога при затуманенні, відблисках, погіршенні нічного зору або частій зміні окулярів.

Катаракта є поширеним захворюванням, але її можна діагностувати та лікувати. Чим раніше встановлена причина погіршення зору, тим простіше обрати правильну тактику спостереження або хірургічного лікування.