Макулодистрофія: причини, симптоми, форми та лікування

Макулодистрофія — це захворювання центральної зони сітківки, яку називають макулою. Саме макула відповідає за чіткий центральний зір, розпізнавання облич, читання, роботу з дрібними деталями та сприйняття прямих ліній.

Найчастіше під макулодистрофією мають на увазі вікову макулярну дегенерацію. Вона розвивається переважно у людей старшого віку та пов’язана з поступовими змінами в сітківці, пігментному епітелії і судинній оболонці ока. Захворювання зазвичай не супроводжується болем, тому на ранніх етапах людина може довго не помічати проблему.

При макулодистрофії погіршується саме центральний зір. Людині стає складніше читати, роздивлятися обличчя, працювати з текстом, водити автомобіль або виконувати точні дії. Периферичний зір при цьому часто зберігається, тому повна темрява перед очима для цього захворювання не характерна. Проте при прогресуванні хвороба може суттєво обмежувати повсякденне життя.

Часто уражаються обидва ока, але зміни можуть розвиватися нерівномірно. Одне око може бачити гірше, а друге певний час компенсувати порушення. Через це початок макулодистрофії іноді залишається непоміченим, особливо якщо людина рідко перевіряє зір окремо на кожному оці.

Чому розвивається макулодистрофія?

Макула потребує постійного надходження кисню та поживних речовин. З віком у тканинах сітківки й судинної оболонки можуть накопичуватися продукти обміну, порушуватися робота пігментного епітелію та змінюватися мікроциркуляція. Через це клітини центральної зони сітківки поступово втрачають здатність нормально працювати.

Макулодистрофія не має однієї універсальної причини. Найчастіше вона формується під впливом віку, спадковості, стану судин, способу життя та загального здоров’я людини.

Фактори ризику макулодистрофії

Є чинники, які підвищують імовірність розвитку вікової макулодистрофії або прискорюють її прогресування. Частину з них змінити неможливо, але на деякі можна впливати.

• Вік — ризик захворювання зростає після 50–60 років.
• Спадкова схильність — наявність макулодистрофії у близьких родичів підвищує ризик.
• Куріння — один із найважливіших модифікованих факторів ризику.
• Серцево-судинні захворювання — гіпертонія, атеросклероз і порушення ліпідного обміну можуть впливати на стан судин ока.
• Незбалансоване харчування — нестача антиоксидантів, омега-3 жирних кислот, лютеїну та зеаксантину може погіршувати захист сітківки.
• Надмірний вплив ультрафіолету — тривале перебування на сонці без захисту очей може бути додатковим негативним фактором.
• Ожиріння та низька фізична активність — ці чинники пов’язані з вищим судинним ризиком.

Жінки старшого віку справді можуть частіше мати вікову макулодистрофію, але це не означає, що чоловіки захищені від захворювання. Профілактичні огляди важливі для всіх пацієнтів із факторами ризику.

Як проявляється макулодистрофія?

На ранніх стадіях макулодистрофія може не давати помітних симптомів. Зір іноді залишається достатнім для повсякденних справ, а зміни виявляють випадково під час огляду очного дна або ОКТ сітківки.

У міру прогресування можуть з’являтися такі симптоми:

• затуманення центрального зору;
• викривлення прямих ліній;
• складність під час читання;
• поява темної або сірої плями в центрі поля зору;
• погіршення розпізнавання облич;
• зниження контрастності зображення;
• потреба в яскравішому освітленні для читання;
• відчуття, що частина зображення “випадає” або спотворюється.

Біль для макулодистрофії не характерний. Якщо разом із погіршенням зору з’являються біль, різке почервоніння, спалахи, “завіса” перед оком або раптова втрата частини поля зору, потрібно терміново звернутися до офтальмолога, оскільки причина може бути іншою.

Діагностика макулодистрофії

Діагностикою макулодистрофії займається офтальмолог. Звичайної перевірки гостроти зору недостатньо, оскільки на ранніх етапах людина може бачити відносно добре, а зміни в макулі вже починають формуватися.

Для діагностики можуть застосовуватися:

• перевірка гостроти зору — допомагає оцінити, наскільки центральний зір знижений;
• огляд очного дна — лікар оцінює макулу, судини, диск зорового нерва та периферію сітківки;
• оптична когерентна томографія — ОКТ показує пошарову структуру сітківки, набряк, друзи, атрофічні зміни або ознаки вологої форми;
• тест Амслера — допомагає виявити викривлення ліній, темні плями або інші порушення центрального поля зору;
• ОКТ-ангіографія — може використовуватися для оцінки судинних змін у макулярній зоні;
• флюоресцентна ангіографія — застосовується за показаннями, коли потрібно уточнити наявність аномальних судин або витоку рідини.

Тест Амслера можна використовувати і вдома для самоконтролю, якщо лікар рекомендував такий спосіб спостереження. Важливо перевіряти кожне око окремо. Якщо лінії стали хвилястими, з’явилася пляма або зображення змінилося, потрібно звернутися до офтальмолога.

Форми макулодистрофії

Вікова макулодистрофія має дві основні форми: суху та вологу. Вони відрізняються механізмом розвитку, швидкістю прогресування та підходами до лікування.

Суха макулодистрофія

Суха форма трапляється найчастіше. Вона розвивається поступово та пов’язана з накопиченням друз, змінами пігментного епітелію сітківки та поступовим погіршенням роботи фоторецепторів у центральній зоні.

На ранніх стадіях суха макулодистрофія може не впливати на зір або проявлятися незначним дискомфортом під час читання. З часом можуть з’являтися розмитість, потреба в яскравішому світлі, зниження контрастності та складність із розпізнаванням дрібних деталей.

При прогресуванні сухої форми може розвиватися географічна атрофія. Це стан, при якому в макулярній зоні з’являються ділянки втрати клітин сітківки та пігментного епітелію. Такі зміни можуть суттєво погіршувати центральний зір.

Волога макулодистрофія

Волога форма трапляється рідше, але зазвичай прогресує швидше. Вона виникає тоді, коли під сітківкою починають рости аномальні новоутворені судини. Їхні стінки крихкі, тому через них може просочуватися рідина або кров.

Через набряк, крововиливи та рубцеві зміни центральний зір може погіршуватися швидко. Людина може помітити, що прямі лінії стали хвилястими, зображення спотворюється, у центрі поля зору з’явилася темна пляма або читати стало значно важче.

При підозрі на вологу форму важливо звернутися до офтальмолога якомога швидше. Чим раніше виявлено активний процес, тим більше шансів стабілізувати стан і зменшити ризик подальшого погіршення центрального зору.

Чим небезпечна макулодистрофія?

Головна небезпека макулодистрофії полягає у втраті центрального зору. Людина може зберігати здатність орієнтуватися в просторі завдяки периферичному зору, але при цьому мати значні труднощі з читанням, письмом, роботою за комп’ютером, водінням і розпізнаванням облич.

Особливо уважно потрібно ставитися до раптових змін. Якщо зображення почало викривлятися, прямі лінії стали хвилястими або в центрі зору з’явилася темна пляма, це може бути ознакою переходу до вологої форми або іншого активного процесу в макулі.

Лікування макулодистрофії

Тактика лікування залежить від форми захворювання, стадії, стану другого ока, супутніх хвороб і результатів діагностики. Єдиного методу, який повністю відновлює сітківку при всіх формах макулодистрофії, не існує. Мета лікування — сповільнити прогресування, стабілізувати зір, зменшити активність патологічного процесу та зберегти функцію макули настільки, наскільки це можливо.

Що роблять при сухій формі?

При сухій макулодистрофії основою є регулярне спостереження, контроль факторів ризику та підтримка здоров’я сітківки. За показаннями лікар може рекомендувати спеціальні вітамінно-мінеральні комплекси за формулою AREDS2. Такі добавки не відновлюють втрачений зір і не потрібні всім пацієнтам, але в окремих групах можуть знижувати ризик прогресування до пізніх стадій.

Також важливі відмова від куріння, контроль артеріального тиску, лікування серцево-судинних захворювань, збалансоване харчування з достатньою кількістю зелених овочів, риби, джерел омега-3 жирних кислот, лютеїну та зеаксантину.

Фізіотерапевтичні методи, краплі або “судинні препарати” не повинні розглядатися як основне лікування макулодистрофії без доказових показань. Їх застосування має обговорюватися з лікарем, щоб не втратити час при активному прогресуванні захворювання.

Як лікують вологу макулодистрофію?

При вологій формі основним сучасним методом лікування є інтравітреальні ін’єкції препаратів, які блокують фактор росту судин. Їх називають анти-VEGF терапією. Такі препарати допомагають зменшити ріст аномальних судин, набряк і витік рідини під сітківку.

Лікування вологої макулодистрофії зазвичай потребує повторних ін’єкцій і регулярного контролю за допомогою ОКТ. Частота введення препарату залежить від активності процесу, реакції сітківки та схеми, яку обирає офтальмолог.

У деяких випадках можуть розглядатися інші методи, зокрема лазерне лікування або фотодинамічна терапія. Проте вибір методу залежить від локалізації патологічних судин, стану макули та індивідуальних особливостей пацієнта.

Чи можна повністю відновити зір?

Прогноз залежить від форми макулодистрофії та стадії, на якій її виявили. При ранніх змінах важливо регулярно спостерігатися та контролювати фактори ризику. При вологій формі ранній початок лікування може допомогти стабілізувати зір і в частини пацієнтів покращити його, але результат не можна гарантувати.

Якщо в макулі вже сформувалися рубцеві або атрофічні зміни, повністю повернути попередню якість центрального зору часто неможливо. У таких випадках важливими стають реабілітація зору, правильне освітлення, збільшувальні пристрої, спеціальні окуляри та адаптація побуту.

Профілактика та самоконтроль

Повністю запобігти віковій макулодистрофії неможливо, але можна зменшити вплив факторів ризику та виявити зміни раніше. Особливо це важливо для людей старшого віку, пацієнтів із сімейною схильністю, курців і людей із серцево-судинними захворюваннями.

Для профілактики та контролю стану макули варто:

• проходити регулярні огляди в офтальмолога;
• перевіряти кожне око окремо, особливо при читанні або роботі з дрібними деталями;
• використовувати тест Амслера за рекомендацією лікаря;
• відмовитися від куріння;
• контролювати артеріальний тиск, холестерин і рівень глюкози;
• носити сонцезахисні окуляри з UV-захистом;
• дотримуватися збалансованого харчування;
• звертатися до лікаря при появі викривлення ліній, плями в центрі зору або різкого погіршення зображення.

Макулодистрофія потребує уважного спостереження, оскільки на ранніх етапах може розвиватися майже непомітно. Регулярна діагностика допомагає вчасно виявити зміни в макулі, визначити форму захворювання та обрати тактику, яка відповідає стану сітківки.