Кон’юнктивіт: причини, симптоми, види та лікування

Кон’юнктивіт — це запалення кон’юнктиви, тонкої слизової оболонки, яка покриває внутрішню поверхню повік і передню частину очного яблука. Захворювання може виникати через віруси, бактерії, алергени, подразнювальні речовини, контактні лінзи або інші фактори.

Кон’юнктивіт проявляється почервонінням очей, сльозотечею, свербежем, печінням, відчуттям піску, виділеннями або склеюванням повік після сну. Лікування залежить від причини запалення, тому не варто самостійно починати антибіотики чи інші краплі без огляду офтальмолога.

У побуті кон’юнктивіт часто називають “запаленням слизової оболонки ока”. Частина форм є заразними, особливо вірусна та бактеріальна. Інші, наприклад алергічна форма, не передаються від людини до людини, але можуть сильно заважати через свербіж, набряк і сльозотечу.

Кон’юнктивіт часто має схожі симптоми з іншими станами, зокрема кератитом, увеїтом, блефаритом, синдромом сухого ока або подразненням після контактних лінз. Тому при болю, світлобоязні, погіршенні зору або однобічному вираженому почервонінні потрібна діагностика.

Ознаки та симптоми кон’юнктивіту

Симптоми кон’юнктивіту залежать від причини запалення. В одних випадках переважає свербіж і сльозотеча, в інших — гнійні виділення або склеювання повік після сну. Почервоніння може бути помірним або вираженим.

Найчастіші симптоми кон’юнктивіту:

• почервоніння одного або обох очей;
• сльозотеча;
• свербіж, печіння або подразнення;
• відчуття піску чи стороннього тіла;
• слизові, водянисті або гнійні виділення;
• склеювання повік і вій після сну;
• набряк повік;
• підвищена чутливість до світла;
• тимчасове затуманення зору через виділення або слізну плівку.

При гострому кон’юнктивіті симптоми можуть з’являтися швидко. Часто спочатку уражається одне око, а потім запалення переходить на друге, особливо якщо людина торкається очей руками або користується спільними рушниками.

Хронічний кон’юнктивіт може проявлятися менш яскраво. Пацієнт відчуває дискомфорт, сухість, помірне почервоніння, періодичне подразнення або відчуття стороннього тіла. Такий перебіг часто пов’язаний не лише з інфекцією, а й із блефаритом, сухістю очей, алергією або тривалим подразненням.

Який буває кон’юнктивіт?

Кон’юнктивіт класифікують за причиною запалення. Найчастіше виділяють вірусний, бактеріальний, алергічний і подразнювальний кон’юнктивіт. Також існують специфічні форми, пов’язані з хламідіями, герпесвірусами, контактними лінзами або іншими факторами.

Основні види кон’юнктивіту:

• вірусний — часто пов’язаний з аденовірусами та може супроводжуватися симптомами застуди;
• бактеріальний — зазвичай супроводжується густішими виділеннями та склеюванням повік;
• алергічний — виникає після контакту з алергенами й частіше проявляється сильним свербежем;
• подразнювальний — пов’язаний із димом, пилом, хімічними речовинами, хлорованою водою або косметикою;
• кон’юнктивіт, пов’язаний із контактними лінзами — може бути наслідком подразнення, алергії, інфекції або неправильного догляду за лінзами.

Алергічний кон’юнктивіт

Алергічний кон’юнктивіт виникає, коли імунна система реагує на алерген. Це може бути пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, цвіль, косметика, краплі для очей або засоби догляду за контактними лінзами.

Для алергічної форми характерні:

• сильний свербіж очей;
• сльозотеча;
• почервоніння обох очей;
• набряк повік;
• печіння або подразнення;
• поєднання з нежитем, чханням або іншими проявами алергії.

Алергічний кон’юнктивіт не є заразним. Лікування зазвичай передбачає уникнення алергену, зволоження очей, холодні компреси та протиалергічні препарати за рекомендацією лікаря.

Вірусний кон’юнктивіт

Вірусний кон’юнктивіт часто виникає на тлі або після респіраторної інфекції. Найпоширенішою причиною є аденовіруси. Така форма може бути дуже заразною та легко передаватися через руки, рушники, поверхні або близький контакт.

Для вірусного кон’юнктивіту типові:

• водянисті виділення;
• почервоніння очей;
• сльозотеча;
• відчуття піску в очах;
• поступове ураження другого ока;
• можливе збільшення лімфатичних вузлів біля вуха;
• поєднання з нежитем, болем у горлі або іншими симптомами застуди.

Антибактеріальні краплі не діють на віруси. У більшості випадків лікування спрямоване на полегшення симптомів, але при підозрі на герпетичне ураження або тяжкий перебіг потрібна спеціальна тактика.

Бактеріальний і гнійний кон’юнктивіт

Бактеріальний кон’юнктивіт виникає, коли на кон’юнктиву потрапляють патогенні бактерії. Він частіше супроводжується густішими слизово-гнійними або гнійними виділеннями, через які повіки можуть склеюватися після сну.

Можливі симптоми бактеріального кон’юнктивіту:

• жовтуваті або зеленуваті виділення;
• склеювання вій і повік;
• почервоніння;
• відчуття сухості або стороннього тіла;
• помірний дискомфорт або печіння;
• ураження одного або обох очей.

Гнійний кон’юнктивіт зазвичай належить до бактеріальних форм. Причиною можуть бути різні бактерії, тому антибактеріальні препарати має підбирати лікар. Самостійне використання антибіотиків може бути неефективним, якщо причина не бактеріальна або якщо препарат підібраний неправильно.

Кон’юнктивіт у дітей

У дітей кон’юнктивіт трапляється часто, особливо в дитячих колективах. Причиною можуть бути віруси, бактерії, алергія, подразнення або недостатня гігієна рук. Діти часто торкаються очей, діляться іграшками та рушниками, тому інфекційні форми легко поширюються.

Батькам варто звернутися до лікаря, якщо у дитини є гнійні виділення, набряк повік, біль, світлобоязнь, погіршення зору, висока температура або симптоми не зменшуються. У немовлят будь-які виділення з очей потребують особливо уважної оцінки, оскільки причини можуть відрізнятися від звичайного кон’юнктивіту.

Коли потрібно терміново звернутися до офтальмолога?

Не кожне почервоніння ока є простим кон’юнктивітом. Деякі стани можуть виглядати схоже, але потребують невідкладного лікування.

Терміновий огляд потрібен, якщо є:

• біль в оці;
• виражена світлобоязнь;
• погіршення або втрата зору;
• травма ока або потрапляння хімічної речовини;
• почервоніння після носіння контактних лінз;
• помутніння рогівки;
• сильний набряк повік;
• гнійні виділення, які швидко посилюються;
• симптоми у новонародженої дитини;
• відсутність покращення або погіршення стану на тлі лікування.

Такі симптоми можуть вказувати на кератит, увеїт, гострий напад глаукоми, травму, герпетичне ураження або інші стани, які не можна лікувати як звичайний кон’юнктивіт.

Діагностика кон’юнктивіту

Діагностика починається з огляду офтальмолога. Лікар оцінює почервоніння, характер виділень, стан повік, кон’юнктиви, рогівки, слізної плівки та лімфатичних вузлів. Важливо з’ясувати, чи носить пацієнт контактні лінзи, чи були симптоми застуди, алергії, травма або контакт із хворими.

У більшості випадків діагноз встановлюють клінічно. Додаткові дослідження можуть знадобитися при тяжкому, рецидивному, нетиповому або затяжному перебігу.

За показаннями можуть проводитися:

• огляд на щілинній лампі;
• оцінка рогівки з використанням діагностичних барвників;
• бактеріологічне дослідження виділень;
• тести при підозрі на алергічну природу;
• оцінка контактних лінз і правил догляду за ними;
• додаткові обстеження при підозрі на інші захворювання ока.

Лікування кон’юнктивіту

Лікування залежить від причини запалення. Саме тому не варто використовувати одні й ті самі краплі при будь-якому почервонінні очей.

При вірусному кон’юнктивіті зазвичай застосовують симптоматичну допомогу: зволожувальні краплі, гігієну, холодні або прохолодні компреси та тимчасове обмеження контактів, якщо форма заразна. Антибіотики при вірусному кон’юнктивіті неефективні.

При бактеріальному кон’юнктивіті лікар може призначити антибактеріальні краплі або мазі, особливо якщо є гнійні виділення, виражені симптоми або ризик ускладнень. Тривалість курсу залежить від препарату та перебігу захворювання.

При алергічному кон’юнктивіті основою є уникнення алергену, промивання очей стерильними розчинами або сльозозамінниками, протиалергічні краплі та інші засоби за призначенням лікаря.

Якщо кон’юнктивіт пов’язаний із контактними лінзами, лінзи потрібно тимчасово припинити носити до огляду. Контейнер, розчин і самі лінзи можуть бути джерелом повторного подразнення або інфекції.

Чого не можна робити при кон’юнктивіті?

Неправильні дії можуть затягнути запалення або погіршити стан очей. Особливо небезпечне самолікування гормональними краплями, антибіотиками без показань або народними засобами.

При кон’юнктивіті не рекомендується:

• терти очі руками;
• використовувати чужі рушники, косметику або краплі;
• носити контактні лінзи при почервонінні та виділеннях;
• самостійно застосовувати антибіотики або гормональні краплі;
• промивати очі чаєм, травами чи нестерильними розчинами;
• закривати око щільною пов’язкою без призначення;
• користуватися декоративною косметикою до одужання;
• припиняти лікування раніше, ніж рекомендував лікар.

Народні засоби можуть містити мікроорганізми або подразнювальні речовини. Через це запалення іноді посилюється, а ризик ускладнень зростає.

Як зменшити ризик зараження?

Якщо кон’юнктивіт має вірусну або бактеріальну природу, він може легко передаватися іншим людям. Гігієна допомагає зменшити ризик поширення інфекції та повторного зараження.

Основні правила профілактики:

• часто мити руки з милом;
• не торкатися очей брудними руками;
• використовувати окремий рушник;
• не ділитися косметикою, краплями, контактними лінзами або контейнерами;
• частіше змінювати наволочки та рушники;
• очищати виділення з очей окремими чистими серветками;
• не використовувати один і той самий ватний диск для обох очей;
• тимчасово не відвідувати басейн;
• замінити косметику для очей, якщо є підозра на її забруднення.

Кон’юнктивіт у більшості випадків добре піддається лікуванню, якщо правильно визначити його причину. При легких формах симптоми можуть поступово зменшуватися, але біль, світлобоязнь, погіршення зору, почервоніння після контактних лінз або гнійні виділення потребують огляду офтальмолога.