Неврит зорового нерва: причини, симптоми та види захворювання

Неврит зорового нерва — це запалення нерва, який передає зорову інформацію від ока до головного мозку. Захворювання може проявлятися болем під час руху очима, зниженням гостроти зору, появою темної плями в полі зору, погіршенням сприйняття кольорів або частковою втратою зору.

Найчастіше оптичний неврит виникає в молодому та середньому віці. Частина випадків пов’язана з демієлінізуючими процесами, зокрема з розсіяним склерозом, але запалення зорового нерва може мати й інші причини. Саме тому при раптовому погіршенні зору важливо не чекати, доки симптоми минуть самостійно, а звернутися до офтальмолога або невролога.

Чому виникає запалення зорового нерва?

Зоровий нерв складається з нервових волокон, які проводять імпульси від сітківки до мозку. Якщо ці волокна запалюються або пошкоджуються, передача зорової інформації порушується. Людина може бачити зображення розмитим, тьмяним, викривленим або частково “випадаючим”.

Однією з частих причин невриту є демієлінізація. При цьому процесі пошкоджується мієлінова оболонка нервового волокна, через що нервовий імпульс проходить повільніше або неправильно. У частини пацієнтів оптичний неврит може бути першим проявом розсіяного склерозу, нейромієліту оптичного спектра або інших неврологічних захворювань.

До можливих причин і станів, пов’язаних із запаленням або ураженням зорового нерва, належать:

• демієлінізуючі захворювання — розсіяний склероз, нейромієліт оптичного спектра, MOG-асоційоване захворювання;
• аутоімунні процеси — системний червоний вовчак, синдром Шегрена та інші системні захворювання;
• інфекції — вірусні, бактеріальні або грибкові ураження, які можуть впливати на зоровий нерв;
• токсичні фактори — отруєння метанолом, вплив деяких лікарських препаратів або токсичних речовин;
• травми — удар в ділянку ока, орбіти або черепно-мозкова травма;
• спадкові захворювання — зокрема оптична нейропатія Лебера;
• судинні порушення — можуть викликати ішемічну оптичну нейропатію, яку важливо відрізняти від запального невриту.

При невриті зорового нерва причини можуть бути різними, тому діагностика має бути комплексною. Лікар оцінює не лише стан ока, а й неврологічні, інфекційні, аутоімунні та токсичні фактори.

Види невриту зорового нерва

Класифікація залежить від того, яка ділянка зорового нерва уражена та як саме перебігає захворювання. Найчастіше виділяють інтрабульбарний і ретробульбарний неврит.

• Інтрабульбарний неврит — запалення уражає диск зорового нерва, який можна побачити під час огляду очного дна. Такий стан також називають папілітом.
• Ретробульбарний неврит — запальний процес розташований позаду очного яблука, тому на ранніх етапах диск зорового нерва може виглядати відносно нормально.

При інтрабульбарному невриті лікар часто бачить зміни диска зорового нерва під час офтальмоскопії. Можливі набряк, почервоніння диска, нечіткість його меж або інші ознаки запалення.

При ретробульбарному невриті симптоми можуть бути вираженими, але під час первинного огляду очного дна зміни іноді мінімальні. Саме тому для уточнення діагнозу можуть знадобитися ОКТ, периметрія, МРТ або інші додаткові методи обстеження.

Важливо. Раптове погіршення зору, біль при русі оком, втрата яскравості кольорів або поява темної плями в полі зору потребують швидкого огляду спеціаліста. Без діагностики неможливо визначити, чи йдеться про типовий неврит, судинне ураження, патологію сітківки або інший небезпечний стан.

Гострий і хронічний перебіг

За характером перебігу неврит зорового нерва може бути гострим або рецидивуючим. У типових випадках симптоми наростають протягом годин або кількох днів. Людина може помітити, що одне око бачить гірше, кольори стали менш насиченими, а рух очима викликає біль.

Хронічний або повторний перебіг потребує особливо уважної діагностики. Рецидиви можуть бути пов’язані з неврологічними, аутоімунними або іншими системними захворюваннями. У таких випадках важливо не лише зняти запалення, а й встановити причину повторних епізодів.

Однобічне та двобічне ураження

Неврит зорового нерва частіше уражає одне око. Двобічне запалення трапляється рідше, але може виникати при деяких інфекційних, аутоімунних, токсичних або демієлінізуючих станах.

• Мононеврит — уражений один зоровий нерв.
• Двобічний неврит — запалення охоплює обидва зорові нерви одночасно або з невеликим проміжком у часі.

Двобічне погіршення зору, швидке наростання симптомів або виражений біль потребують термінового обстеження, оскільки такі прояви можуть вказувати на нетиповий перебіг захворювання.

Симптоми невриту зорового нерва

Симптоми можуть відрізнятися залежно від причини запалення, віку пацієнта та ділянки ураження. У типових випадках пацієнти скаржаться на біль при русі оком, зниження зору та зміну кольоросприйняття.

При оптичному невриті можуть виникати такі ознаки:

• зниження гостроти зору на одне або обидва ока;
• біль у ділянці ока, який посилюється при русі очним яблуком;
• поява темної або розмитої плями в полі зору;
• звуження або випадіння частини поля зору;
• погіршення сприйняття кольорів, особливо червоного;
• відчуття туману, зниження контрастності зображення;
• головний біль або дискомфорт у ділянці орбіти;
• тимчасове погіршення зору при підвищенні температури тіла або після фізичного навантаження.

Схожі симптоми можуть виникати і при інших офтальмологічних станах, зокрема при патологіях сітківки, судинних порушеннях, глаукомі або внутрішньоочному запаленні. Тому самостійно встановлювати діагноз за симптомами не можна.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?

Невідкладна консультація потрібна при будь-якому раптовому зниженні зору. Особливо важливо не відкладати огляд, якщо симптоми виникли вперше або швидко посилюються.

Терміново звернутися до офтальмолога або у відділення невідкладної допомоги потрібно при таких симптомах:

• зір погіршився протягом кількох годин або днів;
• біль в оці посилюється при русі;
• з’явилася темна пляма в центрі або збоку поля зору;
• кольори стали тьмяними або “вицвілими”;
• погіршення зору супроводжується слабкістю, онімінням, порушенням мовлення або координації;
• симптоми виникли після травми, інфекції або прийому нових препаратів;
• погіршення зору сталося на обох очах.

Як діагностують неврит зорового нерва?

Діагностика починається з огляду офтальмолога та збору анамнезу. Лікар уточнює, коли з’явилися симптоми, як швидко вони прогресують, чи є біль, порушення кольоросприйняття, супутні неврологічні симптоми, інфекції, травми або хронічні захворювання.

Після цього можуть проводитися такі обстеження:

1. Перевірка гостроти зору — дозволяє оцінити ступінь зниження зору.
2. Перевірка кольоросприйняття — допомагає виявити порушення сприйняття кольорів, характерні для ураження зорового нерва.
3. Периметрія — дослідження поля зору, яке дозволяє виявити скотоми та інші дефекти.
4. Огляд очного дна — лікар оцінює диск зорового нерва, сітківку та судини.
5. Вимірювання внутрішньоочного тиску — потрібне для диференційної діагностики з іншими станами.
6. Огляд на щілинній лампі — допомагає оцінити передній відрізок ока та виключити супутні запальні процеси.
7. ОКТ зорового нерва — дозволяє оцінити стан нервових волокон і структуру диска зорового нерва.
8. Електрофізіологічні дослідження — можуть використовуватися для оцінки проведення імпульсу по зоровому нерву.
9. МРТ головного мозку та орбіт — може бути потрібна при підозрі на демієлінізуючий процес або інші неврологічні причини.
10. Лабораторні аналізи — призначаються при підозрі на інфекційні, аутоімунні, токсичні або системні причини.

За потреби до діагностики можуть залучатися невролог, інфекціоніст, ревматолог, імунолог, отоларинголог або інші спеціалісти. Такий підхід допомагає не лише підтвердити запалення зорового нерва, а й знайти його першопричину.

Як лікують неврит зорового нерва?

Лікування залежить від причини захворювання, тяжкості симптомів, стану другого ока та наявності супутніх неврологічних або системних проявів. У частини пацієнтів типовий оптичний неврит може поступово покращуватися, але це не означає, що діагностику можна відкладати.

Тактика лікування може включати:

• протизапальну терапію — за показаннями можуть застосовуватися кортикостероїди для зменшення запалення та прискорення відновлення;
• лікування інфекції — антибактеріальні, противірусні або інші препарати призначаються тільки після визначення ймовірної причини;
• терапію аутоімунного захворювання — проводиться разом із профільним спеціалістом;
• дезінтоксикаційні заходи — потрібні при токсичному ураженні зорового нерва;
• неврологічне спостереження — важливе при підозрі на розсіяний склероз, нейромієліт оптичного спектра або інші демієлінізуючі захворювання;
• контроль динаміки — повторні огляди допомагають оцінити відновлення зору, стан зорового нерва та ризик рецидиву.

Фізіотерапевтичні процедури або допоміжні методи можуть застосовуватися лише тоді, коли лікар вважає їх доцільними. Вони не повинні замінювати повноцінну діагностику, лікування основної причини та неврологічне спостереження.

Прогноз при невриті зорового нерва

Прогноз залежить від причини запалення, швидкості звернення до лікаря, тяжкості ураження та наявності супутніх захворювань. У багатьох випадках зір поступово покращується протягом кількох тижнів або місяців. Водночас у частини пацієнтів можуть залишатися порушення контрастності, кольоросприйняття або дефекти поля зору.

Нетиповий перебіг, двобічне ураження, часті рецидиви, дуже виражене зниження зору або поєднання з неврологічними симптомами потребують особливо ретельного спостереження. У таких випадках важливо виключити захворювання, які можуть мати вищий ризик повторних епізодів або стійкого пошкодження зорового нерва.

Профілактика та спостереження

Специфічної профілактики невриту зорового нерва не існує, оскільки причини можуть бути різними. Проте зменшити ризик ускладнень допомагають своєчасне лікування інфекцій, контроль хронічних захворювань, уникнення токсичних речовин, захист очей і голови від травм, а також регулярні медичні огляди.

При будь-якому раптовому погіршенні зору, болю в оці або зміні сприйняття кольорів потрібно звернутися до лікаря. Неврит зорового нерва може бути не лише локальною офтальмологічною проблемою, а й проявом системного або неврологічного захворювання, тому рання діагностика має вирішальне значення.