Різка втрата зору: причини та можливі варіанти лікування

Раптова втрата зору — це різке погіршення зорової функції, яке може виникнути протягом кількох хвилин, годин або днів. Людина може помітити затуманення, темну пляму, випадіння частини поля зору, спалахи, “завісу” перед оком або повну втрату зору на одне чи обидва ока.

Такий симптом не можна ігнорувати. Він може бути пов’язаний як із захворюваннями самого ока, так і з порушеннями кровообігу, неврологічними станами, травмами або системними хворобами. У частині випадків швидке звернення до лікаря допомагає зберегти зір або зменшити ризик незворотних ускладнень.

При різкому погіршенні зору потрібен невідкладний огляд офтальмолога. За потреби лікар може направити пацієнта на додаткові методи діагностики або консультацію суміжного спеціаліста.

Про що може свідчити раптова короткочасна втрата зору?

Короткочасна або повна втрата зору може мати різні причини. Іноді симптом виникає через проблему в оці, наприклад у сітківці, склоподібному тілі, зоровому нерві або рогівці. В інших випадках джерело порушення знаходиться поза оком і пов’язане із судинами, нервовою системою або загальним станом організму.

До можливих системних причин належать такі стани:

• порушення кровообігу в судинах головного мозку або ока;
• транзиторні ішемічні атаки та інші судинні порушення;
• неврологічні захворювання, які впливають на зоровий нерв або зорові шляхи;
• ендокринні порушення, зокрема ускладнення цукрового діабету;
• виражені коливання артеріального тиску;
• запальні, інфекційні або аутоімунні процеси;
• ускладнення вагітності, якщо зорові симптоми поєднуються з головним болем, набряками або підвищеним тиском.

Також різка втрата зору може бути прямим наслідком офтальмологічних захворювань. У таких випадках уражаються структури, які відповідають за проходження світла, сприйняття зображення або передачу нервових імпульсів до мозку.

До можливих офтальмологічних причин належать такі стани:

• катаракта, хоча зазвичай вона розвивається поступово, а не раптово;
• запалення зорового нерва;
• крововилив у склоподібне тіло;
• розрив або відшарування сітківки;
• гострі судинні порушення сітківки;
• гострий напад глаукоми;
• травма ока або потрапляння стороннього тіла;
• запальні процеси всередині ока;
• спадкові або дегенеративні захворювання сітківки та зорового нерва.

Косоокість частіше спричиняє двоїння або порушення бінокулярного зору, а не повну раптову втрату зору. Якщо ж двоїння, асиметрія обличчя, слабкість у кінцівках або порушення мовлення виникли раптово, потрібна невідкладна медична допомога.

Окремо варто згадати зовнішні чинники. Різке погіршення зору може виникати після хімічних або термічних опіків, удару, поранення, впливу яскравого світла без захисту, зварювальних робіт без маски або після ускладнених хірургічних втручань. У таких випадках важливо не чекати, доки симптоми минуть самостійно.

Які симптоми потребують термінового огляду?

Раптове погіршення зору може проявлятися по-різному. В одних пацієнтів зображення стає розмитим, в інших з’являється темна зона, спалахи або відчуття “шторки” перед оком. При відшаруванні сітківки можуть виникати мушки, спалахи світла, тінь або темна завіса в полі зору. Такий стан потрібно лікувати швидко, щоб зменшити ризик стійкого погіршення зору.

Негайно звернутися до лікаря потрібно при таких симптомах:

• різке погіршення зору на одне або обидва ока;
• темна пляма, “завіса” або випадіння частини поля зору;
• спалахи світла, блискавки або різке збільшення кількості мушок;
• біль в оці, почервоніння, нудота або головний біль;
• двоїння, порушення мовлення, слабкість, запаморочення;
• втрата зору після травми, опіку або потрапляння хімічної речовини;
• різке погіршення зору у людини з діабетом, гіпертонією або судинними захворюваннями.

Що робити, якщо різко погіршився зір?

Якщо зір погіршився раптово, не варто намагатися самостійно визначити причину. Навіть якщо симптом минув за кілька хвилин, це може бути ознакою судинного або неврологічного порушення, яке потребує обстеження.

До огляду лікаря бажано дотримуватися кількох правил:

• припинити читання, роботу за комп’ютером і будь-які дії, які потребують напруження зору;
• не сідати за кермо до з’ясування причини;
• не терти око й не намагатися промивати його агресивними засобами;
• не використовувати краплі або ліки без призначення лікаря;
• захистити очі від яскравого світла, пилу та додаткового подразнення;
• звернутися до офтальмолога або у відділення невідкладної допомоги.

Якщо втрата зору супроводжується неврологічними симптомами, зокрема слабкістю, порушенням мовлення, перекосом обличчя або сильним головним болем, потрібно звертатися по екстрену медичну допомогу.

Які дослідження можуть знадобитися?

Діагностика починається з опитування пацієнта. Лікар уточнює, коли саме зір погіршився, чи була травма, чи є біль, двоїння, спалахи, мушки, хронічні захворювання або прийом ліків. Після цього проводиться офтальмологічний огляд.

Для уточнення причини можуть використовуватися такі методи:

• Перевірка гостроти зору — допомагає оцінити ступінь порушення.
• Огляд очного дна — дозволяє оцінити сітківку, зоровий нерв і судини.
• Вимірювання внутрішньоочного тиску — важливе при підозрі на гострий напад глаукоми.
• Ультразвукове дослідження ока — застосовується, коли огляд сітківки обмежений через помутніння середовищ ока.
• ОКТ сітківки та зорового нерва — допомагає детально оцінити макулу, нервові волокна та інші структури.
• Периметрія — використовується для оцінки поля зору.
• МРТ або КТ — можуть знадобитися при підозрі на неврологічну причину.
• Аналізи крові — допомагають виявити запальні, судинні, інфекційні або системні фактори.

Набір обстежень залежить від клінічної ситуації. При підозрі на судинні або неврологічні причини офтальмолог може рекомендувати консультацію невролога, ендокринолога, кардіолога або іншого спеціаліста.

Можливі варіанти лікування

Лікування залежить від причини, через яку виникла втрата зору. Саме тому спочатку потрібно встановити діагноз, а не маскувати симптоми краплями або домашніми методами.

Залежно від результатів обстеження можуть застосовуватися різні підходи:

• медикаментозне лікування при запаленні, інфекції або судинних порушеннях;
• лазерне лікування при окремих патологіях сітківки;
• хірургічне втручання при відшаруванні сітківки, травмах або виражених внутрішньоочних крововиливах;
• контроль внутрішньоочного тиску при глаукомі;
• лікування основного захворювання при діабеті, гіпертонії або неврологічних станах;
• оптична корекція окулярами або контактними лінзами, якщо причина пов’язана з рефракційними порушеннями.

Гімнастика для очей, вітаміни або фізіотерапія не можуть замінити невідкладну діагностику при різкому погіршенні зору. Вони можуть бути допоміжними лише тоді, коли лікар виключив небезпечні причини та визначив доцільність таких методів.

Профілактика раптової втрати зору

Повністю виключити ризик гострих офтальмологічних станів неможливо. Проте регулярні огляди та контроль загального здоров’я допомагають вчасно виявити фактори ризику.

Для профілактики важливо:

• проходити профілактичні огляди в офтальмолога;
• контролювати артеріальний тиск і рівень глюкози в крові;
• лікувати хронічні захворювання за рекомендаціями лікаря;
• використовувати захист очей під час роботи з інструментами, хімічними речовинами або зварюванням;
• не ігнорувати спалахи, мушки, туман, біль або випадіння частини поля зору;
• звертатися до лікаря при будь-якому новому або незвичному симптомі з боку очей.

Раптова втрата зору завжди потребує уважного ставлення. Навіть короткий епізод може бути важливим сигналом, тому своєчасна діагностика допомагає швидше визначити причину та обрати правильну тактику лікування.